Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:

1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.

8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.

Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".

2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Як батькам і школі запобігти булінгу?

Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:

1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.

2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.

3. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.

4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.

5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.

6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.

7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.

8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.

9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.

10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.

ПЛАН

заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу

у 2023-2024 навчальному році

№	Назва заходу	Термін виконання	Відповідальні
1.	Обговорення питання протидії булінгу на педраді, на засіданні МО класних керівників, покласних батьківських зборах. Опрацювання Антибулінгової програми школи та Кодексу безпечного освітнього середовища.	Вересень	Заступник директора з ВР, практичний психолог, класні керівники 1-11 класів.
2.	Консультаційна робота з учасниками освітнього процесу.	Постійно	Практичний психолог.
3.	Спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти: -опитування (анкетування) учасників освітнього процесу; -діагностика мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів;	Упродовж року (за потребою)	Заступник директора з ВР, практичний психолог.
4.	Проведення в закладі тижня протидії булінгу (за окремим планом).	Листопад	Заступник директора з ВР, педагог-організатор, класні керівники 1-11 класів.
5.	Засідання класних керівників на тему «Протидія булінгу в учнівському колективі».	Жовтень	Заступник директора ВР, практичний психолог, класні керівники 1-11 класів.
6.	Тематичні батьківські збори «Протидія цькуванню в учнівському колективі»	Упродовж року	Класні керівники, практичний психолог
8.	Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять.	Упродовж року	Заступник директора з ВР практичний психолог, класні керівники 1-11 класів.
9.	Практичні заняття «Протидія булінгу».	Упродовж року	Практичний психолог
10.	Спостереження під час навчального процесу, позаурочного часу.	Упродовж року	Практичний психолог
11.	Виступ на методичному об’єднанні класних керівників на тему: «Проблема булінгу у школі»	Листопад	Практичний психолог.
12.	Проведення заходів в рамках кольорового тижня толерантності (за окремим планом)	Листопад	Класні керівники, вихователі, педагог-організатор, практичний психолог.
13.	Проведення заходів в рамках акції «16 днів проти насильства» (за окремим планом)	Листопад-грудень	Класні керівники 1-11 класів, педагог-організатор, практичний психолог.
14.	Проведення заходів в рамках Всеукраїнського тижня права «Стоп булінг!»	Грудень	Класні керівники 1-11 класів, педагог-організатор, практичний психолог.
15.	Проведення заходів до Дня безпечного інтернету.	Лютий	Учителі інформатики, класні керівники 1-11 класів.
16.	Конкурс-виставка плакатів на тему: «Не мовчи про насилля. Стоп булінг!»	Березень	Заступник директора з ВР, педагог-організатор, учитель мистецтва, класні керівники 1-11 класів.
17.	Виготовлення профілактичних буклетів для учасників освітнього процесу Створення пам’яток: «Протидія булінгу», «Правила безконфліктного спілкування», «Пам’ятка успішного спілкування», «Поведінка в конфлікті».	Листопад-грудень	Заступник директора з ВР, педагог-організатор, практичний психолог.
18.	Профілактика булінгу та кібербулінгу.	Упродовж року	Заступник директора з ВР, практичний психолог, класні керівники 1-11 класів.
19.	Профілактика жорстокого поводження та запобігання проявів булінгу в учнівському середовищі. (Бесіда-лекція)	Упродовж року (за потреби)	Заступник директора з ВР, практичний психолог, класні керівники 1-11 класів.
20.	Вивчення законодавчих документацій, практик протидії цькуванню	Упродовж року	ЗДВР, практичний психолог
21.	Години спілкування за планом роботи класних керівників на теми: «Змінюй в собі негативне ставлення до інших», «Допоможи собі, рятуючи інших», «Стережись! Бо, що посієш то й пожнеш», «Про стосунки в учнівському середовищі», «Профілактика булінгу в учнівському середовищі» «Кібербулінг! Який він?».	Упродовж року	Заступник директора з ВР, класні керівники 1-11 класів.
22.	Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків.	Постійно	Класні керівники 1-4 класів.
23.	Круглий стіл лідерів учнівського самоврядування «Протидія булінгу в дитячому середовищі».	І семестр	Педагог-організатор

Порядок подання (з дотриманням конфіденційності)

заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.

2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.