Батькам

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

 Суїцид (завершене самогубство) — позбавлення себе життя, навмисне
самоушкодження зі смертельним результатом.
Люди, які вчиняють суїцид, зазвичай страждають від сильного душевного болю й перебувають у стані стресу, а також переконані у неможливості впоратися зі своїми проблемами.
Суїцидальна поведінка — це прояв суїцидальної активності, думки, наміри, висловлювання, погрози, спроби, замахи, дії.
 

Суїцидальна поведінка трапляється як у психічно здорових людей, так і при психопатіях, акцентуаціях характеру.
Суїцидент — особа, яка зробила спробу суїциду або демонструє суїцидальні схильності.
 

Суїциди поділяють на три основні групи: справжні, демонстративні й приховані.

1. Істинний суїцид — це правдиве бажання вмерти. Не буває спонтанним, хоча
   інколи виглядає досить несподіваним. Такому суїциду завжди передують
   пригнічений настрій, депресивний стан або просто думки про завершення життя.
   Причому оточуючі цього стану можуть і не зауважувати. Іншою особливістю
   істинного суїциду є розмірковування та переживання про сенс життя.
2. Демонстративний суїцид не пов’язаний із бажанням вмерти, а є способом
   привернути увагу до своїх проблем, покликати на допомогу, вести діалог. Це може
   бути і спроба своєрідного шантажу. Смертельний результат у такому випадку є
   наслідком фатальної випадковості.
3. Прихований суїцид (непряме самогубство) — дії, які супроводжуються високою
   ймовірністю смерті. Більшою мірою це поведінка, націлена на ризик, на гру зі
   смертю, ніж на завершення життя. Це й ризиковане керування автомобілем, і
   захоплення екстремальними видами спорту або небезпечним бізнесом, і добровільні поїздки в гарячі точки, і вживання сильних наркотиків, і самоізоляція.

ПРИЧИНИ САМОГУБСТВА

У ранньому віці повідомлення про бажання вмерти з’являються без усякої зовнішньої провокації, зазвичай висловлюються, як погрози близьким. У таких випадках спроби самогубства роблять, коли дорослих немає поруч, потай від них. У дошкільному, молодшому шкільному віці — це своєрідна наївна «помста». Діти
намагаються голодувати, подовгу сидять у ванні з холодною водою, дихають через кватирку морозним повітрям, їдять сніг або багато морозива, щоб застудитися й вмерти.

Основні мотиви підліткових самогубств дещо інші. 

Суїцидальні реакції у підлітків можуть виникати:

   · за мотивом «невдале кохання» – людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду, при ранній вагітності. Кохання як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15–17 років;
   · за мотивом «крик про допомогу» – індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать також демонстративно-шантажні спроби, скоєні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо);
   · за мотивом «синдром Вертера» – одразу після публікації роман Й. Гете
«Страждання молодого Вертера» (1774 р.) викликав хвилю самогубств серед молоді. Тому наслідування суїцидальної поведінки психологи називають ефектом (синдромом) юного Вертера. Психологи, провівши дослідження, дійшли висновку, що кількість суїцидів різко збільшується після публікації повідомлення про самогубство.

ПРИЧИНАМИ СУЇЦИДІВ У ДИТЯЧОМУ Й ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ МОЖУТЬ БУТИ:

1. Несформоване розуміння смерті. У підлітків розуміння й усвідомлення страху смерті формується не раніше 18 років. У свідомості дитини смерть не означає безповоротного припинення життя, вона думає, що все можна буде повернути назад.
2. Дисгармонія в родині. Погані стосунки з батьками, недовіра й відчуженість у родині, відсутність підтримки від близьких людей, відсутність близької людини, до якої можна звернутися за порадою чи підтримкою.
3. Раннє статеве життя призводить до ранніх розчарувань. У певний момент виникає ситуація, після якої, на думку підлітка, «жити далі просто неможливо» (розрив із коханим/коханою, небажана вагітність тощо), тобто відбувається втрата мети.
   Суїцидальна поведінка в підлітків часто пояснюється тим, що молоді люди, не маючи життєвого досвіду, не можуть правильно визначити мету свого життя і шляхи її досягнення.
4. Саморуйнівна поведінка (алкоголізм, наркоманія, криміналізація).
5. Відсутність ідеології в соціумі. Підліток у суспільстві «без батьківщини і прапора» частіше відчуває свою непотрібність, відсутність майбутнього, впадає в депресію.
6. Реакція протесту. У переважній більшості випадків суїцидальна поведінка у віці близько 15-16 років пов’язана з реакцією протесту, особливо частим джерелом якої є порушення родинних, шкільних або групових взаємин. 70% підлітків називали приводом, що штовхнув їх на спробу суїциду, різноманітні шкільні конфлікти. Але причиною є, як правило, проблеми в родині. Однак вони зазвичай не зовнішні,а глибокі, неявні: порушені стосунки батьків і дітей. «Останньою краплею» стають шкільні ситуації, оскільки школа — це місце, де учень проводить значну частину свого часу.
7. Депресія — також одна з причин, що підводять підлітка до суїцидальної поведінки. Її основним симптомом є втрата здатності отримувати задоволення й насолоджуватися звичайними речами, які раніше радували. Вчинки й настрій немов би «видихаються» і стають «несмачними». Психіка втрачає здатність до сильних почуттів. Причини депресії часто пов’язані із втратою друзів або близьких, здоров’я чи певних звичних речей (наприклад, місця проживання). Вона може початися на
   річницю втрати, причому людина не завжди усвідомлює дату, що наближається.
   Не існує якоїсь однієї причини самогубства. З особливою пильністю слід ставитися до поєднання небезпечних сигналів, якщо вони зберігаються протягом певного часу.

ЯК ВИГЛЯДАЄ ДИТИНА, ЯКА БІЛЬШЕ НЕ ЗДАТНА ТЕРПІТИ
СКЛАДНІ ВНУТРІШНІ ПЕРЕЖИВАННЯ?

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І ПОВЕДІНКА
· Скорботна міміка або її відсутність,
· тихий монотонний голос,
· уповільнене мовлення, короткі відповіді,
· прискорене мовлення, демонстративна в інтонація,
· голосіння, схильність скиглити,
· загальмованість,
· бездіяльність, рухи ускладнені,
· рухові порушення.

ЕМОЦІЙНІ ПОРУШЕННЯ
· Нудьга, смуток, зневіра, пригніченість, похмурість,
· злостивість, дратівливість, буркотливість, бурчання,
· ненависть, заздрість до щастя інших,
· невдоволення,
· байдуже ставлення до себе та інших,
· тривога, страх, туга,
· очікування непоправного лиха, розпач, безвихідь,
· поглиблення похмурого настрою при радісних подіях навколо,
· примхливість, · спрямованість «зацикленість» на своїх стражданнях.

ОЦІНКА ВЛАСНОГО ЖИТТЯ
· Песимістична оцінка свого минулого й теперішнього стану,
· вибіркова пам’ять про неприємні події минулого,
· відсутність перспектив у майбутньому.

ВЕГЕТАТИВНІ ПОРУШЕННЯ
· Сльозливість, розширення зінниць,
· сухість у роті («симптоми сухої мови»),
· тахікардія, печія,
· скутість подиху, задуха,
· відчуття грудки в горлі, болю в грудях,
· головні болі,
· порушення сну (сонливість або беззоння),
· зниження або зростання ваги тіла;
· зниження апетиту, їжа здається несмачною.

ДО СУЇЦИДАЛЬНОЇ «ГРУПИ РИЗИКУ» НАЛЕЖАТЬ ПІДЛІТКИ:
· у яких порушені стосунки з групою, «одинаки»,
· які зловживають алкоголем або наркотиками, вирізняються девіантною або
кримінальною поведінкою, схильні до фізичного насильства,
· із затяжним депресивним станом,
· надміру критичні до себе,
· які страждають від пережитого приниження або трагічних втрат, мають хронічні або
невиліковні хвороби,
· реальні досягнення яких відрізняються від очікуваних,
· хворобливі, занедбані або покинуті оточенням,
· із соціально проблемних сімей,
· які втекли з родини, чи ті, чиї батьки розлучилися,
· з родин, у яких були випадки суїцидів.

ОЗНАКИ ПІДГОТОВКИ ДО САМОГУБСТВА

На можливе самогубство вказує поєднання декількох ознак:

• Приведення своїх справ до ладу — роздавання коштовних речей, упаковування.
• Людина могла бути неохайною, і раптом починає все упорядковувати — робить останні приготування.
• Прощання, вираження подяки за допомогу в різний час життя.

• Зовнішня задоволеність, енергійність. Якщо рішення накласти на себе руки прийнято, і план складено, то думки про це перестають мучити, з’являється надлишок енергії. Зовні розслаблюється — може здатися, що відмовився від думки про самогубство. Стан припливу сил інколи небезпечніший, ніж глибока депресія.
• Письмові вказівки (у листах, записках, щоденнику).
• Словесні вказівки або погрози.
• Вибухи гніву в імпульсивних підлітків.

​

МОЖЛИВІ МОТИВИ

Пошук допомоги — більшість людей, які думають про самогубство, не хочуть помирати. Самогубство розглядається як спосіб щось одержати (увагу, любов, звільнення від проблем, від безнадії).

Безнадія — життя безглузде, а на майбутнє розраховувати не варто. Немає сподівання змінити життя на краще.

Численні проблеми — всі проблеми настільки глобальні й нерозв’язні, що людина не може сконцентруватися, щоб вирішувати їх по одній.

Спроба зробити комусь боляче — «Вони ще пошкодують!». Інколи людина вважає, що вкоротивши собі віку, забере із собою проблему й полегшить життя своїй родині.

Спосіб розв’язати проблему — людина розглядає самогубство як свідчення мужності й сили.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?

Загальні рекомендації педагогам і батькам з надання допомоги дітям у запобіганні суїцидальної поведінки:

1. Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з
   дитиною.
2. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень.
3. Серйозно поставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх.
4. Дайте відчути дитині, що її люблять і її проблеми вам не байдужі.
5. Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми.
6. Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини / підлітка людей.
7. Зверніться разом з підлітком до психоневрологічного диспансеру, дитячого чи
   підліткового психіатра.

КРІМ ТОГО, ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ:

1. Суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження. Більшість підлітків, що роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути.
2. Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.
3. Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка.
4. Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою. Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості.
5. Думки про самогубство можуть минути, людина може повністю позбутися їх.
   Суїцидальні думки – не вирок.
6. Відкрите обговорення підлітком своїх проблем і відчуттів може врятувати йому життя. Часто людина до останнього сумнівається у скоєнні самогубства, важливо вчасно виявити ці наміри та відверто поговорити.
7. Рідко причиною самогубства є один фактор (розбите серце, сварка з близькими). Кожен з них може стати спусковим механізмом, але не є єдиною причиною. Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам).
   НІКОЛИ НЕ ІГНОРУЙТЕ
   · розмови дитини про самогубство або про суїцидальні думки у однолітків, подруг,
   однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо);
   · надмірну самокритику й переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже низьку
   самооцінку підлітка;
   · захоплення кумирами, які вчинили самогубство; прослуховування «похмурої»
   музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду;
   · дарування важливих для дитини речей друзям або своїй сім’ї;
   · соціальна ізоляція;
   · депресивний стан;
   · виникнення на тілі поранень;
   · відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду.

НАМАГАЙТЕСЯ ПОБУДУВАТИ ДОВІРУ У ВАШИХ СТОСУНКАХ З ДІТЬМИ. НЕ ЗАЛИШАЙТЕ ЇХ НА САМОТІ З ПРОБЛЕМАМИ, ЯКІ ВОНИ ЩЕ НЕ ЗДАТНІ САМОТУЖКИ ПОДОЛАТИ ЧИ ПЕРЕЖИТИ.
НЕХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ!

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

 

    У Ювенальній поліції зауважують, що часто підлітки не можуть самостійно реалізувати свої бажання, тому намагаються знайти своє місце у молодіжних організаціях. Звучить це не погано, але і групи бувають різні, такі, як і ті самі ПВК "Редан".

    Підлітковий вік – складний, але батьки можуть вплинути на цю ситуацію та вберегти свою дитину від участі у подібних рухах. Насамперед потрібно:

• спокійно, відверто і прямо поговорити з дитиною. При цьому дайте можливість виговоритися і їй.
• Якщо дитина розповідає, куди вона ходить та як проводить свій час – проявіть якомога повну обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння і доброзичливість, аби уникнути емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
• Опановуйте інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соцмережах;
• Аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
• "Познайомтеся" з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
• Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
• Покажіть дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
• Після встановлення контакту та виявлення довіри до вас, поясніть підлітку про згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріпіть це фактами, допоможіть зрозуміти всі ризики та невідворотні наслідки такої поведінки.

Однак важливо будувати довірливі відносини. Абсолютно нормально цікавитися життям дитини, "вивчати" її віртуальних друзів і взагалі те, чим вона цікавиться у мережі. Та насильне втручання в життя (наприклад, вимоги дати прочитати приватні листування) тільки погіршує ситуацію, тому не вдавайтеся до таких заходів. Також варто розуміти, що ізоляція від інтернету чи заборони виходити на вулицю теж не надто дієві – дитина повинна усвідомити наслідки тих чи інших деструктивних дій.

ЭТО ПИСЬМО РОДИТЕЛЯМ УЧЕНИКОВ НАПИСАЛ ДИРЕКТОР СИНГАПУРСКОЙ ШКОЛЫ. НО КАК ЖЕ ХОЧЕТСЯ, ЧТОБЫ ЕГО ПРОЧИТАЛИ ВСЕ РОДИТЕЛИ  ВО ВСЕХ ШКОЛАХ В МИРЕ.

«Дорогие родители. У ваших детей скоро начнутся экзамены. Знаю, что вы все очень сильно беспокоитесь, чтобы они сдали их хорошо.

Но, пожалуйста, помните: среди учеников на этом экзамене будет художник, которому нет нужды понимать математику.

Будет предприниматель, для которого не так важна история или английская литература.

Музыкант, которому не понадобится химия.

Спортсмен, для которого физкультура важнее физики.

Здорово, если ваш ребенок получит хорошие оценки.

Но, пожалуйста, не лишайте их уверенности в себе и достоинства, если этого не произойдет.

Скажите им, что это нормально, что это просто экзамен.

Они созданы для куда более значительных вещей в жизни.

Скажите им, что какими бы не были их оценки, вы любите их и не будете их судить.

Пожалуйста, сделайте это – и просто наблюдайте, как затем они будут завоевывать мир.

Один экзамен или плохая отметка не отберет у них мечты и талант.

И, пожалуйста, не считайте докторов и инженеров единственными счастливыми людьми на планете.

С наилучшими пожеланиями, директор школы»

Источник

Зовсім не слід:

*  змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;

*  оцінювати все, що робить малюк, так як оцінюється діяльність учня;

*  "проходити" з дитиною програму першого класу, насильно замінюю­чи гру навчанням.

Необхідно:

*  прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;

*  навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Учити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення;

*  формувати світогляд дитини, знання:

-   про довкілля, про себе (прізвище, ім'я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі);

-   про своє село, місто, вулицю;

-   про явища природи (пори року, їх послідовність, місяці кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби);

-   про Сонце, дощ, сніг;

-   про урожай, борошно, із чого роблять хліб, цукор;

-  про улюблені книжки, вірші, казки, пісні, відомих письменників, художників, композиторів;

-   про дорослих людей (за віком, професіями, за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди);

-   про сучасну техніку, транспорт.

П'ять  помилок батьків, які готуюють дитину до школи занадто рано

Ми всі хочемо бути кращими батьками. Але іноді з власного марнославства ми можемо свідомо завдати шкоди своїй дитині.

Тутка Тамка розповідає про найбільш поширені помилки батьків, що допускаються при вихованні дітей 3-4 років.

Помилка 1: вчити дитину цифр і алфавіту

   Будь-який педагог скаже, що розвиток дитини йде від наочно-образного до абстрактно-логічного. Образи літер, сформовані без належної опори на просторове сприйняття, довго будуть залишатися лише малюнками, а не символами. В результаті цього формується неефективний механізм читання, який в майбутньому буде заважати перейти до біглого читання і складання в розумі чисел.

А що корисно?

• Розвиток наочно-образного мислення. Наприклад, сходіть в зоопарк і покажіть, які бувають тварини, або зберіть листя різних дерев та розкажіть, як вони називаються, поміркуйте разом з малюком, що у них схожого, а що різного.
• Розвиток уяви і мовлення: читайте дитині казки, розглядайте картинки в книгах і придумуйте разом історії до них.

Помилка 2: навчати читання та писання         

Перевантаження нервової системи внаслідок занять, не відповідних віку дитини, призводить до розладів сну і головного болю, а також проблем з концентрацією уваги. Погано й те, що при такому підході до 1-го класу дитина буде ненавидіти все, що пов’язано з навчанням, і саботувати його при кожному зручному випадку.

А що корисно?

• Свобода у вивченні світу. Замість того щоб постійно говорити «ні, ти впадеш / вимажешся і т. д.», дозвольте йому вивчати світ самому: пошуміти (а як ще дізнатися можливості свого голосу?), вивчити навпомацки бруд в калюжі, ліпити сніжки, ловити в траві метеликів і коників.
• Час для ліні і неробства. Не треба постійно думати, чим зайняти дитину.

Помилка 4: порівнювати дитину з іншими дітьми, включатися в конкуренцію з іншими батьками

Малюк, який буде багато знати, рано навчиться читати і писати, буде, на відміну від однолітків, знати всі прапори країн світу, може не зрозуміти, наприклад, що робити, коли загубиться в магазині.

А що корисно?

• В ігровій формі прищеплювати навички, які знадобляться в самостійному житті. Навчіть малюка зав’язувати шнурки або приготуйте разом нехитре блюдо.
• Сюжетно-рольові ігри з ляльками і плюшевими іграшками — коли плюшеві іграшки обідають, вмиваються, одягаються, вкладаються спати, танцюють, ходять по магазинах. В таких іграх розвивається фантазія і мислення і діти набувають навичок самообслуговування.

Мозок дитини розвивається послідовно: спочатку структури мозку, відповідальні за моторну та емоційну сфери, і тільки потім відповідаючі за пізнавальну. Передчасне навчання читання й писання можливо тільки за рахунок тих структур мозку, які повинні розвиватися в нормі, тобто на шкоду їм.

А що корисно?

• Ігри. Просто залиште його в спокої і дайте спокійно пограти.
• Рухова активність. Замість курсів іноземної для самих маленьких краще зводити малюка в басейн або на танці. У дітей фізичний розвиток прямим чином впливає на інтелектуальний розвиток (але не навпаки).

Помилка 3: перевантажувати дитину навчальними гуртками

«Ми вже всі букви знаємо і читаємо по складах», — гордо скаже інша мама 4-річки, замордованої безліччю розвиваючих програм і занять. І нехай!

А що корисно?

• Підтримувати. Частіше говоріть, що ви любите свою дитину
• Щиро і з задоволенням спілкуватися з малюком. І не сюсюкатися, а розмовляти на рівних.

Помилка 5: в гонитві за знаннями втрачати важливі життєві навички і розвиток самостійності